Вот оригинал:

ТРИ СЕСТРИ

Там, де горнеться небо до блакитного плесу,
І де берег, як парус, із води вирина,
Обнялись, мов сестриці, там російська береза,
Українська тополя й білоруська сосна.

Йшли бої за Славуту на воді і на суші,
Мов земля в лихоманці з чорним небом злилась.
Там упали навіки із Росії - Ванюша,
З Білорусії - Янка, з України - Івась.

Юнаків поховали поблизу Дніпрогесу.
А щоб легше звикати їм до вічного сну,
Посадили солдати там російську березу,
Українську тополю й білоруську сосну.

Прилетіли, мов птиці, матері і сестриці...
А щоб вічно дерева над синами росли,
Із Росії - Матрьона, білоруська Альона,
Українська Галина їх слізьми полили.

Над Дніпром обеліски піднялися, мов леза,
Спів турбін величавих аж сюди долина,
Де шумлять про безсмертя і російська береза,
Українська тополя й білоруська сосна.
 

А вот вариант укропатриотки:

Пам’ять

Там, де горнеться небо
До блакитного плесу
І де землі Донбасу
У пекельнім вогні,
Де життя відбирають,
Кров’ю все поливають,
Де весною дерева
У вогні розцвіли...

Йшли бої на Донбасі,
Де не сіяли хліба,
Де земля в лихоманці
З чорним небом злилась.
Там упали навічно,
Захистивши своїм тілом:
І Микола, і Костя,
і Сергій, і Івась...

Юнаків поховали
У містах в парках Слави,
І щоб їх пам’ятали
В Україні завжди,
Посадили дівчата
Українські тополі
І дуби, і смереки,
І калини кущі.

Прилетіли до парку
Матері, наче птахи.
Посідали на вітах,
Наче в казці, чи сні.
Українські матусі –
Ганни, Олі, Марусі
Про життя в Україні
Заспівали пісні.

Ті пісні про щасливе,
Про веселе майбутнє,
Про дітей і онуків,
Що зростають самі.
Про синів України,
Що поховані всюди,
По усій Україні
На родючій землі...
Ми всі разом благаєм!
Хай не гинуть більш люди!
Хай не плачуть матусі!
Хай не буде війни!